Васыль Голобородько. Тогда пусть слово умрёт...

            


      Тогда пусть слово умрёт
      пусть забудется всё, что сказано и написано.
      Пусть умолкнут радио и ораторы,
      и не выходят органы лжи - газеты
      и сгорят библиотеки - эти кладбища
      засушенных мотыльковых слов.

      Тогда в лесу выпадет снег
      и люди выйдут навстречу друг другу
      и птичка, та,что живёт в белом лесу
      положит одно крыло на другую птичку,
      а та, защебетав - на другую. И этот щебет
      прозвучит как благая весть


                *   *   *


Василь ГОЛОБОРОДЬКО

Хай слово тоді умре,
хай забудеться все сказане і написане.
Хай вмовкнуть радіо і промовці,
і перестануть виходити органи брехні — газети,
і згорять бібліотеки — ці кладовища
засушених метеликових слів.

Тоді в лісі випаде сніг
і людина вийде зустрічати другу
і пташка, що живе в білому лісі,
покладе одне крило на одного,
а друга на іншого, просто прощебече.
І то як блага вість.

* * *
Джерело: Роман Бабовал.
Подано за місячником "Визвольний Шлях", Лондон, липень 1986.