Ах...
Если бы меня
Хоть кто - нибудь еще
Так сладко как называл ты...
Целовал нежно,
Сокровенное сокровище...
Каждый миг воспевая возвышенно
Безграничную, бесхитростную любовь.
Переживая все со мною заново,
Как в первый раз, буд-то во сне...
Ждешь когда приду...
Чувствую...
Душа твоя меня зовет,
Моя услышав зов,
Придет...
Светлый,
Нежный,
Ласковый...
Прости, что не тебя люблю,
Твоя любовь ко мне,
Обреченная, безответная...
Знаю, что дарю тебе боль,
Но, ты сам сказал,
Что эта боль тебе
Слаще всех призрачных мечт...
Ты осознавал, на что идешь,
Я не раз говорила тебе...
А пока...
Потерпи,
Будь добр
Потерпи...
Обожди,
Она придет к тебе,
Обазательно, повременив.
Закравшись в душу,
Затаится...
А может придет,
Не в лике моем...
Ценю и дорожу твоим чувством,
Каждое слово отбивается эхом во мне,
Отлегает под сердцем, согревая теплом...
Ты прости...
Каждый грешен,
В помысле своем...
Кохана, але не кохаю
Невинна в тому...
Кожне слово твоїх віршів
Розкриває твій світ,
Сльози, що блищать у очах
Немов ті зірочки душі...
Ти все віриш у прекрасне,
Майже як у казки,
Чекаєшь,
Але розумієшь
Різні шляхи...
Заспівай мені пісню
Заспівай, як, тільки ти вмієшь,
Та увісні
Зустрінься із мною...
Чарівний,
Великий малий...
Лише щастя тобі бажаю,
Ти відчуваєшь мене,
Знаю...
Не звинувачуй себе,
Та не вбивайся за мною...
Я через себе пронесла
Кожне слово серця твого,
Самотність одинака.
Комок підступив до горла...
Заважає дихати...
Люблю все щє його,
Хоча стрілки сумно біжать
Години летять,
Спливають літа.
Непомітно пролітає життя,
Один одного зустрічаємо,
Але разом не будемо,
Лише в примарах уяви,
Та коли разом гулятимемо
Говоритимемо ті слова,
Найважливіші речі,
Що нетерпляче ласкають слуха...
Щирі й добрі,
Любий мій друже...
Всерозуміючий посланець долі.
Продовжуй писати вірші,
Живи почуттями,
Загадкові, співочі, живі...
Я згідна бути твоєю музою,
Й дарувати мрії
В твої поодинокі дні
Вірю, і ти віруй - все попереду...
Ти є в мені
Маленька частка,
А я є в тобі
Кохана жінка...
Життя прекрасне,
Загадкове,
Лише зазирни,
Глибше.
Посміхнись
Громоподібнім, величним розкотистим баритоном,
Оксамитовим...
Світ розбуркай!
Твоя й не твоя,
Мій та не мій,
Свій - не чужий
Чистий,
Рідний,
Живий...
Наша доля сама
Всі розставить крапки.
Ти живи і твори,
Та мене відпусти,
Подаруй крила...
В тобі є сила,
Коріння шляхетноі душі.
Сповідь.
Ці слова наснились увісні,
Немов казала це мені.
Ціею сповіддю,
Намагаюсь подарувати крила тобі,
Волю від себе...
Четверта ранку на дворі,
Прокинувся й почав записувати наспіх
Кожне слово почуте...
Ти прийшла сьогодні до моеі душі,
Дякую тобі!
Шаную твій світ,
Моя Н. ...
Будь вільною та щасливою,
Розквітай по життю,
Будь завжди коханою,
Неси світло у світ,
Омріяна.
Сповідь
Аркушу паперу!