По площади прогуливалось несколько памятников
неизвестному солдату.
Они оживлённо о чем-то говорили,
курили и поглядывали на прохожих -
всё ждали, что вот-вот появятся те,
кто ждал их с войны.
Но все они или поумирали,
или давно уже их забыли.
Всё время отец мой чувствует вину
что не он погиб, а его друг с Дона,
однако на площадь и он не пришёл.
Василь ГОЛОБОРОДЬКО
* * *
Площею прогулювалося кільканадцять
пам’ятників невідомому солдату.
Вони жваво про щось говорили,
курили і все поглядали на перехожих —
все чекали, що от-от прийдуть ті,
хто їх ждав з війни.
Але всі вони або повмирали,
або давно вже їх забули.
Батько весь час відчуває вину,
що не він згинув, а його друг із Дону,
але на площу і він не прийшов.
* * *
Джерело: Роман Бабовал.
Подано за книгою "Ікар на метеликових крилах", 1990.