Мы были в толпе.Не знаю, как получилось,
Что люди нас разъединили. Тебя я крепко
Держал за руку, но лица твоего не видел.
Услышавши крик, я выпустил ладонь;
Может быть это ты закричала от боли? Впустую
Я пытался найти тебя в толчеЕ. Люди
Стали поглядывать на меня недОбро,
Потому, что я хватал их за руки.А ты пропала.
Наконец,за локоть кто-то схватил меня."Это вор,
Смотрите, вор тут орудует" - он рявкнул.
И я перестал тебя искать. На мои глаза,
такие смешные в праздничный день, набежали слёзы.
* * *
Дмитро ПАВЛИЧКО
Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось,
Що люди роз’єднали нас. Тебе за руку
Тримав я міцно, та лиця твого не бачив.
Почувши раптом крик, я випустив долоню;
Можливо, ти від болю скрикнула? Даремно
Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди
На мене почали недобре поглядати,
Бо я хапав за руки їх. А ти пропала.
Нарешті хтось мене піймав за лікоть. “Злодій,
Дивіться, злодій тут орудує!” – він рявкнув.
Я перестав тебе шукати. Мені на очі,
Такі смішні в день празника, набігли сльози…
***
© Дмитро Павличко. Всі права застережені.