Тривога

Анна Корниенко
Чи серце віщує тривогу? -
Стискає невимовний біль...
Як хочеться знову в дорогу,
Щоб все розказати тобі.

Щоб знову в цілунку палкому
Розвіяти тугу і сум,
Забути і горе, і втому,
Позбавитись зовсім від дум,

Що серце безжалісно крають,
Тривожать мене без кінця.
Чи буду щаслива, не знаю...
Чи радість торкнеться лиця?



серпень, 1961