Вона така проста і мила
Очі в неї чудові-
Ні,не сині.
Темно-кольорові.
ВОна тонка й тендітна,
Як пружна стеблина трави,
Її волосся,як квітка
З темної нічної води.
В неї посмішка добра й ласкава,
Як червоний промінчик зорі.
Тихенько вона співає
Про сукню з блакитної органзи.
Така дивна,весело-сумна,
Дитина з чуттєвим серцем.
Тихенько бачить вона,
Як хмари цілуються в небі.