Заспіває в саду соловейко,
Нагадає про давню весну.
Час вставати, вже ранок близенько.
Прокидатись не хочу від сну.
Я у сні тім блукала царівною,
Так хотіла тебе зустріть.
Та іти вдвох дорогою рівною
Нам дісталась всього лиш мить.
Закружляє навколо віхола,
То пелюстками сад обліта.
Я у сні тім до тебе приїхала,
Та розмова уже не та.
Неба в чистім мареві треба,
Щоб лилось світло ясне з небес.
Мрію я доторкнутись до тебе,
Поки образ твій ще не щез.
Мрію я подивитись в ті очі,
Що згубилися десь у гаях.
Прокидатися я не хочу,
Не розплющу очі ніяк.