Срібномісячну доріжку,
Гладь морська охороняє.
Заздрю я, що тишком-нишком,
Там лише туман гуляє.
ПРИСПІВ: В морі місячна доріжка
Зачаровано ряхтить.
Так би і побігли ніжки
Там, де сяйво мерехтить.
Дуже хочеться хоч трішки
Постояти та не впасти.
І у місячному сяйві
Розчинитись і пропасти!
ПРИСПІВ: В морі місячна доріжка
Зачаровано ряхтить.
Так би і побігли ніжки
Там, де сяйво мерехтить.
Це казковоє видіння,
Не наснилося мені.
Чую моря шепотіння,
Чи то зоряні пісні?
ПРИСПІВ: В морі місячна доріжка
Зачаровано ряхтить.
Так би і побігли ніжки
Там, де сяйво мерехтить.
======================
Вольный перевод на стихи Натальи Родивилиной «Лунная дорожка»
http://stihi.ru/2010/03/28/4114