Там де верба купала довгі коси,
В ставу, що проти сонця мерехтів,
Сказав:"Я повернусь, коли настане осінь"...
А може, ти не те сказать хотів...
Сідало сонечко за греблею у лози
І солов'я звучав дзвінкоголосий спів
Шепнув:"Моя кохана, витри сльози"
Я відчувала, інше щось сказать хотів.
Уже і літо відшуміло грозами
І журавлиний ключ останній відлетів
Сніжинка станула сльозою на долоні...
Ти не сказав про те, про що хотів...
Плейкаст на этот стих: