/ Українська казка /.
1.
******************
«I не близько, не далеко :
Край є, де нi дощ , нi спека
Не бувають, щоб занадто--
Тобто : в мiру-- не багато
Дощiк йде, щоб поливати;
Сонце, щоби зiгрiвати;
Не бува там зовсiм спеки;
Звiсно, там живуть Лелеки
Чарiвнi ;--про них ти знаєш,
З казки.Ну ж бо!-Пригадаєш?!
Ось у саме цiй країнi
Прожива народ донинi .
Ти такого ще не бачив :
“Люди”, що квiтки, неначє !
Це розвинутi iстоти .
Розум наш за їхнiй проти
Так — дитячий ! Куди нам ---
Звiроподiбним тим iстотам !»--
Так розповiда пташина
Казку тiй малiй дитинi ,
До якої прилiтає ,
Коли Сонечко сiдає .....
“Я тобi розповiдав ,
Що коли туди лiтав,
Бачив дивнiї дива !.....
Де знайти такi слова ,
Передати щоб красу ?!
В серцi я її несу......
Тож дивлюсь : багато квiтiв!
Я не бачив таких в свiтi !
Ось рожевая “перлина”;
Ще й лiтає, як пташина :
З пелюстками замiсть крил;
Спритнiше за тих вiтрил ,
Нiжно, плавно так махає,
Як медуза пропливає
У повiтрi -- швидко так !--
Начє квiтка, квiтка-птах .
Пелюстки великi , нiжнi,
З ароматом дивовижним;
Що коли його вдихаєш,
Творчий настрiй зразу маєш.
Нi метелик, а нi птах !
Дуже гарнi ! Дуже !!!-- Ах !....”
******* / 16.07.2010 р. /
/ далi буде /.....