без порівнянь
без вдаваного крику
без голих правд і жабуриння без
вертаюся до тебе
у велику
країну мрій із запахом небес
у смерекові
повернусь Карпати
в твою Полтаву
і в твій княжий Львів
щоби в легені
смілості набрати
і гордості й любові матерів
без тебе я
мов безсловесна пісня
як пагін
що без крони відроста
як мул джерел
як зірка що повисне
і падає у трави і жита
вертаюся
по колу через терни
через каміння
і сніги розлук
в живу і рідну
горду і не вмерлу
в мою країну
згорблену від мук
у чисті роси
бабиного літа
у чорну темінь
ночі що від шахт
щоби в останнє
може зрозуміти
що ти єдина
як моя душа