Дивлюсь на блискавку і мрію:
Мабуть, колись там, угорі
Чи буде спокій?
Певно, ні.
Одразу грім загрохотав
А потім дощ накриє очі
Так ось ти є яка, гроза
Гроза у літній, тихій ночі
Та сталось диво: грім затих
Сховались блискавки у ниву
Лишилось небо. То для тих,
Хто мріяв, вийшовши під зливу
Розкинуть руки, закричать
Як тяжко в цьому світі жити
Хто так робив - в землі лежать
Та очі шовком оповиті.