непрощене

Марина Гареева
Віддам себе – задарма, без вагань,
Розписок і фальшивих обіцянок.
Без штампів, рушників і без страждань.
У присмерку, де позіха світанок.
Віддам назавжди – без питань дощу,
Без сліз та урочистостей даремних.
Віддам і цього, мабуть, не прощу –
Та вже не зможу повернути землю.
Та вже не зможу серце повернуть –
Не утамую стукіт божевільний
Віддам тобі і собі не прощу.
Та нащо мені без тебе прощення?

21.07.2008