***

Татьяна Галанец
І знов ця біль,
І сум в очах,
І знову спогади приходять.
Я не забуду.
Знов цей страх,
Що ти не будеш вже зі мною.
Нема дзвінків,
Нема образ.
Немає слів, що ранять душу.
Почути хочу,
Біль тих слів,
Якими плакати примусиш.
Я пам*ятаю,
Я жива.
Я завжди пам*ятати буду.
Не хочу більше.
Знов одна.
Але минуле не забуду.