***
Якщо я колись зроблюся птахом,
То нехай це буде голуб.
Саме голуб, якому залишилося жити
До першого морозу, бо він голодний
І виснажений.
Тобі же цікаво спостерігати за голубами,
Які б’ються за їжу розсипану тобою.
Я сидітиму на трубі газогону багатоповерхівки
І чекатиму на тебе голодний і виснажений.
Коли в мене зовсім не буде сили,
Ти вийдеш на вулицю, щоб нагодувати
Пташок.
Я зроблю останній рух і впаду до твоїх ніг.
Звісно ж ти забереш мене до хати,
Звільниш поличку від книг,
Бо в тебе нема зайвої клітки, а тільки коти.
Відігрієш мене від холоду,
Запропонуєш зернятко.
Так я ночуватиму в тебе,
Але тільки одну ніч.
На ранок я буду проситись на вулицю.
Воля – це найдорожче в нашому світі.