(загиблим на вiйнi присвячується)
Намалюю я найзеленішу долину,
А поруч у хаті веселу родину,
Де діти, батьки, дідусі і бабусі,
Де ніщо не стоїть, де все й всі у русі.
Мати і батько, донечка й син -
Продовжувач роду, завзятий один.
Та горе прийшло: на війну відправляють,
Батьки і сестра нестримно ридають.
Вже рік він воює і пише листи
Про спалені ночі, згорілі мости,
Про зморені очі, що світились колись...
"Прошу я, родино, за мене молись!"
Ось другий річок добігає кінця,
Сестриця пішла молода до вінця,
Та брат не побачив щасливої миті -
Лежав, бідолашний, вже мертвий у житі.
Груз 200 прибув, металева коробка,
Можливо, помилка, чиясь недоробка?!
Та ні...Ось і речі його дістають,
Зжимається серце, всі їх впізнають.
Намалюю я найзеленішу долину,
А поруч у хаті сумную родину,
Де сонце зайшло, панує пітьма,
Де дідусь і бабуся, батьки і дочка,
А сина нема!..