Я женю б с в

   
 

П’ятий п’яний альбом,
 Мною керує розум,
А ти керуєшся злом,
Моє мовчання – то сум.
Сльози - слова на папері,
В них емоції шалені.
Пишу, що відчуваю,
А не у гарній манері.
Не суди по одному треку,
Я й досі обожнюю планету.
Я помираю у віршах,
Вона приходить лиш у снах.
Думки фатальні в минулому,
На прицілі під дулом у
Часу. Та смерті не боюся,
Боюся,що прийде про друзів.
Кров розбавлена зі спиртом,
Не діє те,що називають фліртом.
А відсутність мускулатури
Замінила сила думки і культури.
Залишитись Людиною,
Залишитись нормальним,
До цього година за годиною
Я так наївно прагну.

Більше рухів,
Мінімум понтів…
Де визивають духів,
Я женю бісів.
Більше братства,
Побільше віри,
І менше ****ства
 У світі без надії.

Це позитив від негативу,
Неони світять паршиво,
Сонце світить яскраво,
Кожен має вільне право
Самостійно обирати
Жити чи помирати,
Сумувати чи бути в парі
Малювати чи грати на гітарі.
Я намагаюсь знайти щастя,
Обдурюю сам себе часто,
Заміна легко знаходиться,
Тіло як завжди погодиться.
Мій стан не виліковний
І тільки хрест церковний
Освічує мій світ убогий,
Та все одно я вірю в Бога.
Я не женусь за славою,
Просто тішусь оманою,
Що стане все на свої місця
І Україна вийде із кільця
Боргів,кредитів,переговорів,
Сімей,навіки вбитих горем.
Я не талант,просто зброєносець
Я – Санчо…На цьому досить.

Більше рухів,
Мінімум понтів…
Де визивають духів,
Я женю бісів.
Більше братства,
Побільше віри,
І менше ****ства
 У світі без надії.