Гуф пише про балкони,
Потап пише про райони,
А Санчо вам розкаже,
Що роблять коридори,
Крило третього поверху
Мого рідного гуртожитку…
Ех,скільки часу прожито
І історій в голові доверху.
Тут багато людей курять,
Тут багато сердець дурять,
Кожний кожного знає,
Прізвища вказуватись не будуть.
Це одне з улюблених місць.
Я вдома, я давно не гість
В 31-13,моя кімната,
Зі мною всіх пацанів шість.
Це моє маленьке ранчо,
Тут живе ваш слуга Санчо.
Так, в шістьох тіснувато,
Та я задоволений цим шансом.
Бодя ненавидить прояви нацизму,
Вася – мнемотехнік грізний,
Сєрий – супер футболіст,
Діма планує обряд екзорцизму.
Саньок порядний мальчик –
Мачо і просто красавчик…
Я от тільки не розумію чому
Ксюха з двойки тикає пальчик
Мені в живіт,де нема шару жиру,
І кричить: Уберите в блоке живо!
Оля і Женя також злі, ми мовчим,
А Ричка перед дзеркалом тягає гирі…
Подумаєте,що просто наївний,
Та тільки тут я чомусь спокійний,
В моєму коридорі біля вікна
Я почуваюсь повністю вільним.
Це моє місце для сліз,
Що інколи стає громом.
Це моє місце для сліз,
Його я називаю домом.
Як жаль, що колись
Я покину це місце для сліз.
Біля батереї дізнаюсь,що вдома:
Що дуже захворіла мама,
Як сіно якісь гади спалили,
Що тато тиждень на уколах.
Так,життя – складна штука,
Та я не плачу,зжимаю руки
На гратах,що загороджують вікно:
Прибиральниця біля смітника стука.
Кожний день штахети,паркети,
Валєри,Славіки,Тані і Свєти,
П’янки,клуби і парапєти,
З Ашана та ЕКО великі пакети.
Хтось спер із кухні нову кришку,
Сесія,всі замучені і хочуть в ліжко.
А ми гуляємо і підгодовуємо
Потроху тараканів й мишку.
Хто живе на кухні і здається банальним?
Валєра,він харчується нормально.
Радий,Інна Миколаївна не грузить,
Переїхала,а мала всіх морально.
З Валєрою другий курс живе.
Він скиглить,що в них усе брудне,
Валєра,не грузи.Ти спиш і
Не боїшся,що миша вуха відгризе.
Поруч живе Боря – вишибала місцевий,
З ним жінка і коріш – Славік шалений,
Що любить дівчат і вчить Валєру
Про побачення і результат кінцевий.
В 310 живе Машка,
Всі звуть Санчо,Саня,вона – Сашка.
Нічого,Маш,все буде добре,
Ти заслуговуєш на любов і ласку.
В тройці Валя й дві сестри,
Яким треба трохи підрости,
Особливо до Марини. По клубах
З дня у день, з вечора і до шести.
Це моє місце для сліз,
Що інколи стає громом.
Це моє місце для сліз,
Його я називаю домом.
Як жаль, що колись
Я покину це місце для сліз.
В 13 другий курс,всі з броділки:
Оля в коридорі плаче,на серці гірко.
Дівчата п’ють більше пацанів,
Як і я,лікуються за допомогою горілки.
Саша чомусь кинула Саню,
Оля послала всіх у баню,
Оксана як завжди з пацанами,
Свєта знову шукає Таню.
В 314 живе Олена,
Маленька така,давно не зелена
В цікавих справах журналістики,
Активістка і роботяга шалена.
В дев’ятці живе Танюха
З мого району,серце радісно стука.
Ти там тримайся,землячко,
Жени бєса і проганяй духа.
Добралися до кухні…Просте графіті
Змінило владу,старі блокові змиті.
Не зліть Інну Валентинівну,
Хоча мала, та будете биті.
Зоряна ходить в своїй шубі,
Тернопільщина не те,що в кубі,
А в четвертому степені,
Де їх шукати – у нас в групі.
Ричка каже,що Таня його дружина,
Староста пива-це робота рутинна.
Надя з Ніжина,мов сестра,
Бо земляки – друга родина.
Ну от і все…Кого не знав
Про того й не писав,
Третій поверх живе,
Та я іще не все сказав.
Тут я знайшов себе,
Історія закінчується,але
і досі пре,спасибі коридор,
я не забуду тебе…
Це моє місце для сліз,
Що інколи стає громом.
Це моє місце для сліз,
Його я називаю домом.
Як жаль, що колись
Я покину це місце для сліз.