Чотири роки в НУХТі коту під хвіст,
Двері закрились, мені у спину декан
Кричав «До зустрічі, досить курити план»
Теплий надії вітер мені в лице подув,
І з вірою у завтра я в новий світ ступнув.
Знав прекрасно все інакше на роботі,
Мене не зрозуміють і знову буду я не в моді.
Знав, що моїх друзів зменшиться коло,
Зменшиться зустрічей з ними, зменшиться приколів.
Мене чекає робота мерчендайзера в столиці,
Повсякденне нудне життя, і вже студентські лиця
В спогадах тепер недоспані ночі,
Ага… я закриваю очі.
Ти розкажи мені, як деканат докотився до того,
Що не дають стіпухи і валять всіх до одного?
Не розумію цього я, ми ж всі були як одна сім’я.
Як же так все вийшло, декан?
Моя робота веде до рвоти,
Із-за бухла вже трьох перевели на заочку.
Ви нас дурили, брехали,
Як же так, ви ж мені забезпечення роботи обіцяли.
Вимоги повністю змінили чи просто завалили?
Скажи мені,декан, що буде далі з нами?
Скажи мені,декан?
Скажи мені,декан?
Що буде далі з нами?
Скажи мені,декан?
Послухай брат я розкажу тобі як стало тут.
Як за два роки всі здуріли і змінився НУХТ.
Ти не знаєш що трапилось як ти отримав диплом,
Важкий час прийшов і всестуденський облом.
Стали валити всіх підряд, навіть ботанів.
Прєподи здуріли, наче в «Повстанні ліканів»
Суцільне стадо тепер поповнює наші ряди,
Без стіпухи залишились навіть нормальні пацани.
Татові синки в повазі, світ цілковито здурів,
Кожен третій пацан на третіх «Героїв» підсів.
Я не знав, що буде так раніше двома роками,
Я боюсь навіть подумати, що буде далі з нами.
А ось комендант,вона хоче тебе пожаліти,допомогти,
Вона взяток не бере, так як і всі, ні,ні, ні…
Пам’ятаєш Титара – колишнього боса?
За пачку порошку легко посиляв, тепер штовха насоси.
І що жахливо, що скоро так буде з кожним.
В наш час молодь не живе за законом Божим.
Всі прагнуть бабла і разом з ним
Кожен другий поступає в НУХТ, поступає дурним.
А що буде далі, я не знаю навіть
З кожною новою сесією я набираю все менше балів.
Сам хватаюсь за лаве худими руками,
Навіть не запитуй про те, що буде далі з нами.
Скажи мені, декан. Це назавжди,
Якщо нема грошей, чекай біди.
Гей,викладачі, я не чую ваші голоси.
Якщо нема грошей, чекай біди.
Я не чую ваші голоси.
Скажи мені,декан, що буде далі з нами?
Скажи мені,декан?
Скажи мені,декан?
Що буде далі з нами?
Скажи мені,декан?