Рання бринить земля
Простору твого для.
Срібний паде дощ –
Не осінь ще хоч.
Пісня дощу й вікна
Згадку тобі на.
Пам’ять тепла руки
Смертною є таки.
Навпомацки йду
Срібну імлу у.
Скільки мені йти?
Не відповіси ти.
Шлях у нікуди та я –
Простору твого для...
2010