смiтник

Андрей Лавриченко
викиньте мене на смітник –
трохи поваляюсь,
неодмінно стану видатним,
протхну мудрістю спалених книг,
забудусь, зазнаюсь,
обійму брудного собаку,
засну поруч із ним.
тут ніхто не вмирав і не плакав,
тут достатньо плювків і блювоти,
щоби змити цей грим
і утратити залишки цноти.


http://trashyberdichev.com/andrewlavrichenko/