Я не цікавий для маси, та не біда.
Вас тисячі, та тільки в мене є воля.
У мене є те саме справжнє життя,
Я сміюсь,бо живу і горю. Ха-а-а!!!
Я прозоріше кришталевої води,
Таємніше місяця темної сторони,
Твердіше, ніж криця важкої броні,
Що гартується у небесному вогні.
Я рвусь на смертельні барикади,
Не маючи ні краплі страху і надії,
Та ще трохи протримаю блокади,
Лишусь самим собою до могили.
За рідні землі, за цитаделі дивні
Свої пориви правди знищу у вогні.
Цей вогонь не загасять ваші ливні
Й мої скарби не дістануть вороги.
Спали мене і я знову зберусь,
По світу розсіюсь, розвіюсь,
Наповнюсь життям і повернусь,
Не віддам своє чужому комусь.
Я ще живий серед цих звалищ,
Ви знущались,сміялись, та боялись.
Я повернувсь, і не зламавшись,
Довів, що я - зовсім не старість…