***

Ти більше не граєш мені на гітарі,
Більше не складаєш красиві пісні..
І більше нічого не буде в нас, знаю,
..не посміхнешся ти більше мені.
З початком нового життя я вітаю,
Із нОвою прозою твоїх нОвих днів,
До тебе тепер я не пригортаюсь,
Слова "не люблю" ти сказати зумів.
Для чого,для кого було те все,знаєш?
Авжеж , ..ти не думаєш про ті часи,
Але, пам`ятаю, сказав "ти літаєш,
з тобою у нас різні два полюси".

Я вірила довго у серце твоє,
Я бачила сльози у твОїх очах.
Збагнути не можу,як усе те,
Як лЕгке багаття розтало у прах ..
Для мене ніколи не бУло можливим,
Щоб добра й чутлива,ласкава людина,
Людина,що має красиву цю душу,
Людина,що вміє своїм серцем слухать,
Людина,якою вдихала життя я,
Так швидко змінилася в мОїх очах..
І очі в невірі зполОнив цей страх ..

Я думала,навіть,якщо ми не разом,
То є іще щось,що стусунки ці в`яже;
моє почуття непросте і глибоке,
Я щиро люблю твоє серце широке,
І навіть якщо не в стосунках кохання,
Тоді у польоті душевного звАння ..

Не має душа ні надій, сподівань,
Не має пустих наче тінь дорікань,
Не має вона плотських снів і бажань ..

Одна мудра людина пісню складала,
Памятаю із неї рядок прочитала:
Душевна любов не біжить, не хвилює,
Не стогне й не плачить,не вимагає своє..
Вона - це інакше,..просто над нами,
Просто в повітрі.., вона просто є ..