Мiй Ангел

Дарья Куприенко
Той,хто бачить усі наші помисли-
Творить шедеври душевної повісті.
..Ранковий спів лісових солов`їв,
..солодке сяйво незнанних морів..
Тайно заграють високі жнива,
Знову проснуться забуті слова..
Знову перо по листку щось шерпає,
Очі відкрились і знов щось шукають.
Якесь дивне відчуття у моїй серидині -
Ангел був від початку зі мною,й понині..
Це я відлітала, мене небуло,
Та серце моє знов до нього прийшло.
Душа йому пережите співає,
..Ангел рукою чоло омиває...
На своїм чолі я відчуваю його святу руку,
Пісня-про біль,пісня та про розлуку.
Тільки ця тепла рука мене гріє.
Краплинки злота стікають щоками,
Він тільки так утішать мене вміє.
Радість тих втіх бережу я роками.
Серце тріпоче,коли дивлюся в його очі..
Очі..приголомшливі,..чудові..,наче ночі
Красою істинної любові мене обіймаєш,
Мелодії неба для мене складаєш.
Тремтять мої руки від чогось...від дива?
Боже,ти дав це відчути - щаслива..
Ти є у мене,у тебе є я,
Якщо ти радий - та радість й моя.
Я дотягнуся рукою до дива,
Я одягну непомітнії крила,
Зроблю мандрівку навколо Землі,
Нестиму любов на прозорім крилі,
До кожного вушка я незримо підлечу,
Віри слова кожному прошепчу,
Проллю любові сяйво на кожне чоло,
У кожнім серці тім щастя жило!
Кожна душа щось відкриє для себе,
Сонце побачить,зрадіє і небу!
Посмішки радих облич піднесу,
Богу покажу шедеврів красу..
Янгол мій тихо на хмарці чекає,
Знає він,хто мене так надихає..
Обійме мене ніжним рожевим крилом..
Призначені Мандри Далекі нам Двом