Памята мо Помним

Марк Батлей
Памятаємо

Ой не всі забули люди памятаємо
Наших гордих українців тай згадаємо
За свободу мову рідну та за свій народ
Вони боролись захищали до кінця, так от

Роду свого українського не соромся
Проти тебе зависть ворожа загалом вся
Українець ти, повинен кожен знати
Щоби з тебе могли люди приклад брати

Нас по всякому вороги називали
Але ми їм свою силу показали
Хоч гнітили батьківщину руйнували
Але добре памятаєм як їх звали

Голодом гнітили а ми жили голодні
Та кидали нас в кайданах у безодні
В сльозах болі покидали батьківщину
Та ніколи не забути нам родину

Як ти гордий не покірний так Бандера
Таким словом на називає більшовицька холера
Розповзлась по всій слов’янській землі
Бере душі відбирає також у вісні

До цих пір хот ять історію змінити переписати
Щоби правди як водиці нам не знати
Та привчити пити горілку розмовляти
Не покоримося вони кидатимуть за грати

Але вже царя правителя признали
Добрим був правитель написали
Але наші горді українці ще Бендери
Бо живуть ще більшовицькі холери

Та холера хоче людські душі брати
Страхом силою та смерть , людей за грати
Їй отруті в спокої не живеться
Робить те що хоче, що забагнеться

Не той день не ті умови та час інший
Світ не той хоча у владі їх багато є
Без квитків червоних з крові їх вони здали
Щоби бути руйнувати з влади

Набивати гаманці та кишені
В них думки їхні дії шалені
В голові дурній у них не вкладеться
Що оди раз на землі людям живеться

Українці не покірні горджусь вами
Горджусь тими героями хто не знами
 Ті що все віддали за батьківщину
За єдину українську за родину