Сонечко лучисте
Розпустило коси,
Розказало людям
Про свою любов,
Де струяться ріки,
Розквіта мімоза,
Розкидало небо
Роси світлих снов,
Де чудова пісня
Лине, наче ллється
Солов"їні співи
По лісах шумлять,
Де гора висока
Джомолунгмой зветься
І отари луги
Без кінця їдять.
Там високі зорі
Світять, наче луни
І весять в просторах
Батьківських обійм
Повертайсь скоріше
Бо тебе люблю я
З сонечком тепліше
В місце теплих днів.