http://www.stihi.ru/2010/09/04/2254
------------------------------------------------
Учусь молиться у Маргариты...
О, Пре-Самый, о, Пре-Мой,
Преблагословенный!
Ты дождём меня омой
Тихо, сокровенно...
И в осенних спорышах
Оставлять не надо:
Под твоим дождём душа
Неба ждёт услады!
В миг тот дивный, золотой,
Запалю свечу я -
И молитвою святой
Снова прошепчу я:
На страдающей Земле
Гости мы и братья...
Быть ли, грешной - не во мгле,
А в Твоих объятьях?!
Оригинал:
О Пре-Самий, о Пре-Мій,
Преблагословенний,
Дощиком мене омий -
Тихо, прикровенно...
У осінніх споришах
Залишать не треба -
Під тим дощиком душа -
Випнеться до Неба...
Мить цю дивну, золоту -
Свічкою вітаю...
Під молитовку святу -
До Тебе злітаю...,
Бо на страдницькій Землі
Всі - лише у приймах...
То чи, грішній і малій,
Буть...в Твоїх обіймах?