Розквіта краса твоя ,
Як птаха гордий крила розправля ,
Як та зернина пророста ,
З землі у пошуках проміння .
Ті очі , очі ... вуста золотії ,
Поглянеш раз - і вже палаєш ,
Поглянеш другий - вже згораєш ,
В блаженних муках , кохання кращого свого.
Блищить чудне волосся ,
Як прекрасна вранішня зоря ,
Та сріблом світить , як роса ,
Що котить краплі по листкам .
Тендітний жест , легке зітхання ,
Та погляд вже стрімчить до неї,
До неї ? Так , до образу мого ,
Мого , найкращого , святого дива!