Мить...

Сильва Яна
Так затишно, відверто і спокійно -
Чудовий ранок... усмішка... "Привіт!" -
Прокинутись лише в твоїх обіймах,
Від поцілунку на вустах легенький слід...

А за вікном глибоке синє небо -
Спокусливо-мрійлива височінь...
Мала хвилинка, більшого не треба -
Лишається від сну приємна тінь...

Духмяний аромат міцної кави,
Два бісики смішні в твоїх очах...
І зашарілося мовчання між словами...
І стільки пристрасті в розкиданих речах...

Запам'яталося... хотілося навмисно -
В житті нестримнім виру не спинить,
Рахую дні, вплітаючи в намисто
Приємних спогадів ... як неповторну мить...

03/09/10