Писав життя
Написав собі життя і з Раю спустився
Ліпше-б я в той день хороший горілки напився
Та придумав дещо ліпше не таке веселе
Може дещо би змінилось в голові у мене
Але треба з насолодов життя коштувати
Іншим разом в писанині кольорів придати
І хотів би розповісти про життя веселе
Та не можу я нікому відкривати серце
Деколи я починаю душу відкривати
Та знайомих моїх в мить цю беруть білі жахи
Та не знаю буде дехто мені співчувати
Не ковтати слину свою товаришем стати
Бо були події всякі які були мрії
А від мрій тих моїх різних були різні дії
В Раю нудивсь я напевно може засидівся
Чому з Петром я в той вечір кіно не дивився?
А писав собі я клопіт та своїй родині
Та безсонні тяжкі ночі своїй господині
А тепер в ночі буває сняться сни хороші
А буває деколи, вимагаю гроші
Але вже багато часу їх в мене не має
Я питався тут до в кола тут ніхто не знає
Я би свиснув вже Петрові але він не вчує
Може книга життя мого, в Раю не існує
Бо буває вечорами, прохолодно спати
То беруть такі всі книги вогонь розкладати
Я пішов би до невірних(ворожок), про судьбу спитати
Але вони ще-й за гроші можуть набрехати
Бо не знати того їм що я написав
Я признаюсь чесно люди все це я збрехав
Бо такі жаркі тут ночі голова вся пухне
Я боюсь що скоро в мене моя криша рухне
------ ----- ------ -----
Написав вам небилицю від чистого серця
Та залишив вам я трошки відкритії дверця
Щоб могли ви зазирнути в мої дні хороші
Коли був багатим я та роздавав гроші
Але гроші це лише гроші в них є і нещастя
Із за них в краї далекі я сам і подався