Нудний присмак Раю

Санчо 31-13
Я – сатана,шепчу тобі на вушко:
«Дівчинко,відчуй задоволення,
Продай свою молоду душу,
Побач таємні перетворення.
Зіграємо с тобою в дві колоди,
Але у мене завжди всі козирі,
За смак небаченої насолоди
Всього лиш душу віддай мені…
Вічне життя стане не цікаве,
Я тут раніше жив,я то знаю.
Земні насолоди – ото яскраво!
Набридне нудний присмак Раю!
Хто такий отой хлопець Адам?..
Та його любов нічого не варта
У світі,там,де дурман і шарм,
Море розкоші,слави та азарту.
У кожного повинен бути Едем,
А ви живете закриті в свого Бога –
Ходімо в мій світ без проблем,
Зірви яблуко,і ось він за порогом…
Ти знудишся тут за пару років,
Вічне життя без пристрасті пусте,
Ось вона:всього за пару кроків…
Зірви,вкуси,смакуй мене…