Та хто такий ваш добрий вірний Бог?
Він там сидить й боїться своєї сили,
Трима в зачині покірних вас обох,
Не хоче справжнє вам відкрити,миле.
Я був йому як брат отам на небесах,
Та він хотів без мене керувати світом,
Й не він скинув у підземний прах…
Я крила сам собі відрізав з криком…
Тепер я – князь пітьми і насолоди!
Смакую вічною владою шаленою,
І я стою й чекаю перед тобою згоди,
Ти стань навіки моєю королевою!
Безмежна влада,всі дари у твоїх ніг,
Нам поклонятимуться всі народи,
Як би твій чоловік лиш тільки зміг
Вкусити яблуко…Ви ж такі голодні…
Давай,кусай ти ніжний смак спокуси,
Побач,що навкруги нудотна мара,
Бачиш,відчувай!А я нарешті посміюся
Із вашого Бога,якому честь і шана!..
Задовольнись сповна п’янким смаком
І ти захочеш ще…З’їж повністю усе!
Рай був всього-то простим парком,
А ці всі звірі,квіти,літо – то пусте…
Ти хочеш бути завжди на однім рівні
Із тваринками?Ха,дівчинко,не сміши!
Чому ж ви люди всі такі тупі й дурні?..
Запануй над ними,над усім!Ну, вкуси…