Нагадування

          

 
Ми вже давно забули,
Що було так знайомо
Для наших дідів і знайомих.

І зникнуть скоро вони,
Підуть від нас в нікуди,
Та в наших серцях назавжди.

Призначену нам кулю
Впіймало їхнє серце. Волю
Подарували,віддавши долю.

Війна таки скінчилась,
Лиш спогади лишились,
Про тих,що за нас бились,

Кого немає більше з нами.
Їх тіла склали штабелями
В холодні,темні,тісні ями.

Ніколи забути не вдасться
Роки в війні і без щастя,
Повсякденна тяжка праця.

Пам’ять знову наказує
Забути про це,про моє!
Та совість є й вона не дає.

Вибухи вбивчих снарядів
Скінчилися і нарешті позаду.
І там же сльози і утрати…

В минулому рани, і смерті,
Та всетаки наші рідні мертві,
І знову у душі в нас смерчі.

Нема на цьому світі їх…
І одиниці вже й отих,
Хто їхні імена роки беріг.

Та числа у календарі
Нагадують, що бунтарі
Перемогли,байдуже коли.

Зробили перемоги свято.
І в натовпі людей багато,
Не треба сумувати,святкувати…

Та це скорботна мені дата,
І не побачиш тих солдатів,
Які ішли  за правду воювати.

Приблизно років двадцять
Й не буде хлопців хвацьких,
Історій і пісень козацьких

І заростає це місце бур’яном,
Ніхто не зрозуміє,що воно
Було комусь усім. Лише вином

Пом’януть молоді старих,
Холодний вітер,і той затих,
Вшановуючи цих святих.

Як би тоді – ще на війні
Здались без бою всі вони,
Задумайся,а чи були би ми?..