Як далі жити, коли загублені всі цілі?!
Тиском поршня проштовхувати надії,яких давно нема?
Змусити самого себе,щоб я повірив,
Що лиш самотність гріє душу в двадцять два?..
За пазухою серце і так згоріле бензином облити,
Щоб опеклися сторонні в моїх почуттях?
Та ні…Не можу я сльози псевдо радості лити,
Коли душа вся згоріла до тла….
Коли в очах назавжди болюче минуле,
Коли навкруги теперішнє гірше,ніжу степені мінус три,
Й майбутнє випускає кулі безнадії із дула,
Які з кожною хвилиною несуть теперішнє мені…
…я помираю сам повністю самотнім…