Які холодні ранки восени...
Але на чорні хмари я не серджусь,
Пливу із літа в старому човні,
Що промайнуло, в тому не задержусь.
Залишу дні найкращі чи найгірші,
Ще є де йти і бігти є куди.
На листях клена надрукую вірші,
А осінь їх благословить в світи.
========================
Вариант перевода Анны Дудка:
Как холодно утрами стало мне…
Но не сержусь на тучи тёмно-синие.
Плыву из лета в стареньком челне,
Что промелькнуло – унеслось стихией.
Оставлю дни веселья, дни лихие,
Куда идти есть и куда бежать.
На листьях клёна напишу стихи я,
А осень их благословит в печать.