відкривати очі не бажаю
я у снах ніколи не страждаю
на устах цілунок відчуваю
коли твоїми стежками блукаю
живу ілюзією цьою я щоночі
і нерви подих цих думок лоскоче
і серце зупинити обіг хоче
коли ласкавий шепіт й камінь точе
і вибачає погляд всі провини
але нажаль час сивий швидко плине
на зміну марива приходить світла днина
і з ока капає сльоза зрадлива
10 июля 2010 в 0:32