людина

Марьяна Костишин
Я для тебе не просто людина,
Що іде крізь весняні дощі,
Я,для тебе,єдина людина,
Чиї очі світились в пітьмі...
Ні,за руку тебе не вела я,
Коли тяжко на серці було,
Скоріш душу тобі виливала,
Коли в грудях нестерпно пекло...
Я тебе не вела за собою,
Скоріш сам ти цього захотів,
Я тебе відштовхнула душею,
Ну а ти, іще більше пригрів...
;Я кохання в тобі не шукала,
Як і ти,в мене сотня була...
Не шукала,воно завітало,
Що робити?,не знаю й сама...