Не думай: плакати не буду
Й тобі готова все прощати,
Колись образи всі забуду
І буду іншого кохати.
А зараз ти мене розбив,
Усе забрав, що міг забрати,
Й свою любов десь розгубив,
Що могла разом нас тримати.
Іди. Не буду повертати.
Тебе забуду. Так, забуду!
Я постараюсь не тримати.
Так, мені боляче й молюся
Я Богу й прошу лиш одне,
Та ні, не те, щоб повернувся,
А щоб зумів пізнать себе.
Себе в словах, у своїх діях.
В любові, якщо вона є.
Пробач мені й моїм надіям.
Пробач. Іди й залиш мене.
Й хай в серці буде порожнеча,
Й нехай тривога на душі.
Я хочу лиш тебе забути,
Хоч і належу лиш тобі.