Не знаю я й ніщо не розумію,
Й живу тому, що просто є життя,
Та в серці я завжди тримаю мрію,
Тримаю ніжні, світлі почуття.
Живу й тебе одного помічаю,
Живу мукою, що ж сама не знаю,
А може, те усе уже знайшла,
Але чи віриш ти моїм словам.
Й не знаю я для чого існування,
Якщо у нім нема того кохання,
Немає вірності і чистоти в душі,
Нема тебе, ти тільки уві сні.
Коли б усе змінилося інакше,
Коли б усе змінилося на краще,
Коли б усе лишилося, як є,
Та ні, не все, а лиш життя моє.