Тобі прощаю все – ти звик до цього,
Ти думаєш, не боляче мені.
Сказати можна все, але для чого
Топтати наші мрії й наші дні?
Прощати можна все, але так гірко
Дізнатись, що є інша сторона,
Й свого життя відкрить нову сторінку
І знову й знов усе почать з нуля.
Зробити можна все: піти й страждати
І відповідь не знати й лише: "Чому?"
І знову й знов отой день проклинати
Й чому зустрілись ми, скажи, чому?
Любити можна всіх, але кохати
Навчилась я лиш одного тебе,
Та ти ж не знаєш, що таке – кохати,
Ти вмієш тільки мучити мене!
Надію дати й знов її забрати,
Розбити душу, серце і життя.
Не знаю, може, й вмієш ти кохати,
Та лиш себе й усе твоє життя.