Мовчати буду про любов,
Та хоч яка вона велика,
Так краще буде! Знов і знов
Буду мовчати про любов.
Буду мовчати про кохання,
Бо і у нім було страждання,
Були образи, і пекло
Й у грудях серце так боліло!
Та були й миті із надії,
І в них солодкі були мрії,
Такі солодкі й дорогі,
Стали реальністю усі!
Та ні, не всі, одна лишилась,
Вона у серці залишилась,
Вона у серці залягла
І збутись не хоче вона.
Але чому? Так, я кохаю.
І про твою любов я знаю,
Та інколи не вірю я,
Але чому віра сліпа?