Там де тихо падало світання
На наші тихі і замучені серця,
З тобою обіймались ми до рання,
До ранку синього холодного вінця.
І в тиші ночі, і в проміннях сірих будень,
І там, де сонце зустрічало нас сіде,
Ти вів мене крізь той холодний грудень,
ТИ вів, не як печаль веде...