Гармония, где властвуют слова, -
Не форма, не верлибры и хореи,
Поэзия природою жива:
Вербой и тихою зорей над нею.
И чистою водой из родника
Любую жажду утолить ты сможешь:
Верна и искрення его строка,
Хоть для нее не бог ты, а прохожий.
Не оседлать риторике века:
Красивым словом обмануть несложно,
Но только речь простого ручейка
Научит и молчать, и петь не ложно.
***
Гармонія, в якій живуть слова,
Не форма, не верлібри і хореї.
Безлюдний степ і квітка польова,
Верба самотня і зоря над нею,
І той маленький всесвіт джерела,
В якому спрагу погамує кожний, —
Поезія, яка завжди була,
Для неї ти не бог, а подорожній.
Риторика невдовзі відпала,
Красиве слово може одурити.
Лише природна мова джерела
Тебе навчить мовчати й говорити.