Палахкотять багрянцем навкруги ліси,
І в позолоту ніжну одяглись берізки,
Осінній вітер шаленіє від краси,
І застеляє килимами всі доріжки.
Та я шукаю серед них лише одну,
Котра до сердця приведе твого, я знаю,
Що може й марно, і її я не знайду,
І не почую слів: «Я так тебе кохаю!»
Я в відчай не впадаю, ні! Весна прийдЕ!
І знов одЯгне землю у зелені шАти,
Кохання знов розквітне і мене знайде,
От тільки жаль тебе, бо ти його так і не зміг пізнати...
Шати - одежда
Шаленіє - сходит с ума
Килим - ковёр
Відчай - отчаянье