Ты веришь...

Александр Крав
Невже так віриш ти у мене? 
Невже так віриш в мою кров??.. 
ти справді думаєш я здатен віддатись серцем? О Любов... 
моя Любове... Де ти? що ти??... 
ніхто не знає що є що 
знаття не має і не бути йому ніколи Ні-Про-Що
доки не скажеш добрим людям: - 
;"Прощайте добрії і злі, 
мене забудьте не любіть, 
не поминайте жодним словом, 
ділами знову не будіть" ....
бо лише так, попід покровом 
землі і дерева, небес 
знання здобудемо про сенс 
такого вічного живого - 
;                 Що Є Любов. 
;Що є любов??? 
Що є Любов'ю? що Коханням?? 
А що лиш хімія? Бажанням 
тілесним втіхам дати рід - 
давно задурений інстинкт, 
 що кров'ю грає, виграє 
           двобій із розумом, дає 
  лиш серцю фору, але сам 
(умілий, спритний диверсант) 
підкорить швидко все твоє, 
і моє тіло - не моє, 
і наші думи повні снів 
                             лишень послухай моїх слів.... 
30.07.10