Залишив, нічого не зробив, щоб лишитись зі мною;
Та печаль у мені відродилась сльозою.
Якби ти хоч раз дозволив мені бути собою,
Я б розтопилась в тобі і стала би рікою.
Знаєш, мені вже не боляче.
Граєш зі мною наче з обручем.
Ти не тямиш, що все просто гра –
Я не плачу, мені дійсно йти пора.
Обдурив, захопив і себе покохати змусив,
Саме чарами ти життя зробив;
З тобою я була і ціла, і розбита,
То дурна, то жива, а іноді цвяхами до стіни прибита.
Знаєш, мені вже не боляче.
Граєш зі мною наче з обручем.
Ти не тямиш, що все просто гра –
Я не плачу, мені дійсно йти пора.
Ти так багато обіцяв,
Та видно: тільки себе кохав.
Ти зі мною в секс пограв,
А коли набридла – на рейки поклав.
Знаєш, мені вже не боляче.
Граєш зі мною наче з обручем.
Ти не тямиш, що все просто гра –
Я не плачу, мені дійсно йти пора.
06 березня 2006 р.