Зимно мені, любий
Аж поніміли губи.
Лячно мені, коханий –
Страх розгриза приспаний.
Сумно мені, милий –
Десь я себе розгубила.
Темно мені, рідний
Вдень ні чорта не видно.
Ти б засвітив мені свічку
Ту, що горітиме вічно
Мо’ б я вночі не блукала
Давніх примар не шукала.
Мо’ б я залишилась в тебе,
Стелю продала за небо…
Серце більше не просить –
Мо’, серцю цього і досить?
О.К.-П.