Де кохання, що про нього палко ви писали,
Де страждання ті, що ледь пережили?
Чому слова ті солодко звучали,
якщо для мене так гіркі вони.
Літ мені ще не багато,
Життя пізнати не пізнав
Я живу, я вчусь кохати,
Із віршів я мудрість брав.
Одного разу, сам не знаний,
Відчув до неї щось нове,
Погляд дивний той рум'яний
Стривожив, видав він мене.
Сиділи ми, вона співала,
Співало все що там було,
Дніпро співав, вона не знала,
А душу мою вже трясло.