Пiсня про Багдад

Белый Сергей
Рогатий  місяць,  як  легенда,  сивий,
Вчепивсь  за  дах  готелю  «Аль  Рашид»,
Лунає  звідкись  голос  муедзина,
У  вітті  пальми  вітер  шепотить. 

Меса  ал  хейр*,  Багдад,  далекий  друже,  --
П’ятимільйонний  вулик  у  пісках.
За  сотні  років  ти  втомився  дуже  – 
Поспи,  хай  сон  твій  береже  Аллах.

Осяяв  місяць  набережну  Тигра,
І  шпиль  могили  невідомого  солдата,
Опалені  двори,  розбиті  шиби
На  вуличках  двоповерхового  Багдада

І  блок-постів  бетон  в  «Зеленій  зоні»,
Розбитий  танками  асфальт  бульварів
Бездомних  у  підвалів  чорнім  схроні,
Поснулі  вже  ряди  твоїх  базарів.

Палац  Республіки,  Аль  Фо,  палац  Парфумів  –
Величну  спадщину  покійного  Саддама.
І  мінарети,  що  стоять  в  задумі,
Мечеті  –  пам’ятки  священного  Ісламу.

Вічнозелений  фінік  й  апельсини,
Автівки  спалені  вздовж  траси  на  БІАП**…
А  завтра  сонце  знов  запалить  днину  -
Знов  оживе  мурашником  Багдад.

А  десь  готуються  в  похід  нічні  конвої.
На  них  вже  «гострять  зуби»  алібаби***.
Та  нам  то  байдуже,  бо  ми  і  так  з  тобою
Вже  не  побачимось:  ма  ас  салям****  Багдаде! 

Івано-Франківськ
вересень  -  1  жовтня  2010р.

*Меса  аль  хейр  -  (ар.)  добрий  вечір
**БІАП  -  BIAP  (англ.)  Baghdad  International  Airport
***Алібаба  -  (ар.)  бандит,  розбійник 
****Маассалям  -  (ар.)  бувай,  йди  з  миром