Моя душа сьогодні, як струна,
Натягнута до болю і до краю.
Тремтить і надривається вона,
І з нею мені спокою немає...
Не йде до мене сон, - ідуть думки,
І слайди - чорно-білі й кольорові,
Тепло від погляду, від слова і руки,
Короткі фрази довгої розмови...
Я потайки пишу тобі пісні,
Пишу їх, і у небо відпускаю...
До сліз без слів, до крику уві сні,
Як божевільна, я повітря обіймаю.
Хотіла я забути, та болить,
І рветься щось всередині від муки,
Струна моя тоді лише звучить,
Коли торкаються до неї твої руки...